Тесты по дисциплинам

Тести Ремонт машин і обладнання

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (2 Голоса)

Комплексні тестові завдання з блоку дисциплін «Технічний сервіс в агропромисловому комплексі» та «Ремонт машин і обладнання»

401. При виявленні тріщин дисків лущильників і дискових борін необхідно провести:

1) бракування;

2) заварювання; @

3) приварювання накладок, вставок і латок.

402. При виявленні тріщин і зломів лемешів плугів необхідно провести:

1) приварювання накладок, вставок і латок;

2) заварювання;

3) бракування. @

403. Відтягування з гартуванням і наступним заточуванням лемешів плугів можна проводити не більше:

1) 2-х разів;

2) 3-х разів;

3) 4-х разів; @

4) 5-ти разів;

5) 6-ти разів.

404. При виявленні зломів рифів котушки висівного апарату зернової сівалки необхідно провести:

1) бракування; @

2) приварювання;

3) заливання рідким металом.

405. Заточування затуплених лез лемешів плугів можна проводити до ширини лемеша не меншої за:

1) 88 мм;

2) 108 мм; @

3) 208 мм.

406. Ремонтні котушки для висівних апаратів зернових сівалок виливають із:

1) чавуну;

2) міді;

3) капрону. @

407. Зношені за діаметром і затуплені диски сошників зернових сівалок ремонтуються:

1) заточуванням на токарному верстаті до ремонтного розміру; @

2) наплавленням під шаром флюсу;

3) відтягуванням.

408. Відхилення від прямої лінії носків і п’яток корпусів плугів під час контролю якості складання допускається не більше:

1) 1 мм;

2) 3 мм;

3) 5 мм; @

4) 10 мм.

409. Відхилення від прийнятого міжряддя розміщення сошників сівалок під час контролю якості складання допускається не більше:

1) 2 мм;

2) 5 мм; @

3) 10 мм.

410. Затуплені леза лемешів плугів наплавляють електродом:

1) ОЗН-250;

2) Э-42А;

3) Т-590. @

411. Який із вказаних способів не використовують для наплавлення затуплених лез лемешів плугів сплавом «Сормайт №1»?:

1) наплавлення під шаром флюсу; @

2) наплавлення на установці СВЧ;

3) плазмове наплавлення;

4) газове наплавлення.

412. При виявленні деформації сегментів та спинки ножів різальних апаратів косарок і комбайнів необхідно провести:

1) гаряче рихтування;

2) бракування;

3) холодне рихтування. @

413. При виявленні деформації пальців ножів різальних апаратів косарок і комбайнів необхідно провести:

1) бракування;

2) холодне рихтування; @

3) гаряче рихтування.

414. Який із вказаних способів не використовують для відновлення отворів під підшипники в корпусах, коромислі і головці шатуна різальних апаратів косарок і комбайнів?:

1) місцеве насталювання;

2) розточування до ремонтного розміру; @

3) приварювання стрічки;

4) запресування втулки.

415. Після ремонту молотильних барабанів зернозбиральних комбайнів проводять:

1) статичне балансування;

2) перевірку радіального розміщення бил;

3) динамічне балансування;

4) перевірку радіального розміщення бил і статичне балансування;

5) перевірку радіального розміщення бил і динамічне балансування. @

416. При виявленні зносу планок підбарабання зернозбиральних комбайнів необхідно провести:

1) бракування підбарабання;

2) поворот підбарабання на 1800; @

3) заміну планок.

417. При виявленні деформації колінчастих валів соломотрясів зернозбиральних комбайнів необхідно провести:

1) бракування;

2) холодну правку;

3) гарячу правку з термофіксацією. @

418. Після ремонту вентиляторів очистки зернозбиральних комбайнів проводять:

1) статичне балансування;

2) перевірку радіального биття лопаток;

3) динамічне балансування. @

419. Динамічне балансування молотильних, подрібнювальних барабанів, роторів, бітерів та вентиляторів збиральних машин проводять на балансувальній машині:

1) БМ-6Б;

2) БМ-У4; @

3) БМ-3.

420. При виявленні затуплення дискових ножів гичкозбиральної машини БМ-6Б необхідно провести:

1) бракування;

2) заточування на токарному верстаті; @

3) наплавлення.

421. При виявленні згину протирізальних брусів силосозбиральних та кормозбиральних комбайнів необхідно провести:

1) холодну правку;

2) гарячу правку; @

3) бракування.

422. Який із вказаних способів не використовують для наплавлення твердими сплавами затуплених лез дискових копачів коренезбиральних машин КС-6Б?:

1) електрошлакове наплавлення; @

2) лазерне наплавлення;

3) плазмове напилювання;

4) напікання порошків.

423. У процесі обкатки відбувається:

1) регулювання спряжень;

2) взаємне припрацювання спряжених деталей; @

3) відновлення спряжень.

424. Вкажіть, який із видів обкатки машин вказаний невірно:

1) експлуатаційна;

2) ручна. @

3) стендова;

2)  обкатка пробігом.

425. Який з видів обкатки проводиться для самохідних комбайнів після ремонту?:

1) тілька холодна;

2) тільки гаряча;

3) холодна і гаряча; @

4) обкатка не проводиться.

426. Який з видів обкатки проводиться для причіпних комбайнів після ремонту?:

1) обкатка не проводиться;

2) тільки гаряча;

3) холодна і гаряча;

4) тільки холодна. @

427. Під час складання у зірочок і шківів збиральних машин перевіряють:

1) тільки радіальне биття;

2) радіальне і осьове биття; @

3) тільки осьове биття;

4) нічого не перевіряють.

428. Який із вказаних способів не використовують для відновлення зношеного пояска напрямного апарату заглибного водяного насосу?:

1) насталювання;

2) наплавлення під шаром флюсу; @

3) запресування кільця.

429. Набивку сальника відцентрового водяного насосу перед встановленням промивають в бензині чи гасі та просочують:

1) моторною оливою;

2) розігрітим графітним мастилом;

3) розігрітим солідолом або тваринним жиром. @

430. Під час перевірки продуктивності після ремонту під тиском 0,07 МПа автонапувалка повинна наповнюватись водою за:

1) 0,5 хв.; @

2) 2,5 хв.;

3) 5,0 хв.

431. Після ремонту роторів і барабанів дробарок та подрібнювачів кормів проводять:

1) статичне балансування;

2) динамічне балансування; @

3) перевірку радіального биття.

432. Зношені молотки дробарок кормів ДКУ-2,0 можна одночасно переставляти повертаючи для роботи незношеними гранями:

1) до 2-х разів;

2) до 3-х разів; @

3) до 4-х разів.

433. Зношені і зігнуті зуби подрібнювального барабану подрібнювача кормів ИГК-30Б піддають:

1) відтягуванню з гартуванням; @

2) бракуванню;

3) плазмовому наплавленню.

434. При зносі внутрішніх поверхонь й отворів матриць грануляторів кормів проводиться гільзування, свердління отворів з наступними:

1) цементацією і гартуванням; @

2) гартуванням і відпусканням;

3) азотуванням і відпалюванням.

435. Зношені вальці грануляторів кормів наплавляють з наступними:

1) цементацією і гартуванням;

2) нітроцементацією, гартуванням і відпусканням; @

3) азотуванням і відпалюванням.

436. Видовження ланцюгів кормороздавачів від нормальної довжини допускається до:

1) 2 %;

2) 4 %; @

3) 10 %.

437. Видовження ланцюгів транспортерів типу ТСН від нормальної довжини допускається до:

1) 5 %; @

2) 2 %;

3) 15 %.

438. Для промивання обладнання для машинного доїння не застосовують розчин:

1) порошків А, Б або В;

2) каустичної соди; @

3) кальцинованої соди;

4) сульфоналу;

5) засобу «Детергент».

439. Зношені внутрішні поверхні корпусів вакуум-насосів розточують і хонінгують до 6-ти ремонтних розмірів, з інтервалом збільшення:

1) 0,1 мм;

2) 0,7 мм;

3) 0,5 мм. @

440. Зношені пази роторів під лопатки вакуум-насосів фрезерують до 3-х ремонтних розмірів, з інтервалом збільшення:

1) 0,1 мм; @

2) 0,6 мм;

3) 0,2 мм.

441. Зношені торці роторів вакуум-насосів шліфують до 4-х ремонтних розмірів, з інтервалом зменшення:

1) 0,2 мм;

2) 0,5 мм; @

3) 0,9 мм.

442. Вакуум-балони випробують протягом 2..3-х хвилин під тиском:

1) 0,02 МПа;

2) 2,00 МПа;

3) 0,20 МПа. @

443. Пружність і еластичність дійкової гуми доїльних апаратів відновлюють «відпочинком» протягом:

1) одного місяця; @

2) двох місяців;

3) одного тижня.

444. При виявленні твердіння дійкової гуми доїльних апаратів проводять:

1) бракування; @

2) «відпочинок»;

3) вулканізацію.

445. Після «відпочинку» дійкову гуму доїльних апаратів перевіряють видовження при зусиллі:

1) 30 Н;

2) 60 Н; @

3) 150 Н.

446. Різниця в довжині дійкової гуми для одного доїльного апарату допускається не більше:

1) 2 мм;

2) 3 мм;

3) 5 мм. @

447. При виявленні тріщин і пробоїн доїльного відра, їх необхідно усунути:

1) ручним зварюванням електродом Э-42А;

2) аргонно-дуговим зварюванням; @

3) запаюванням.

448. Зношені отвори нижніх головок шатунів компресорів холодильних установок відновлюють:

1) насталюванням;

2) розточуванням, заливанням бабітом з наступною обробкою; @

3) розточуванням до ремонтного розміру.

449. Під час балансування барабанів молочних сепараторів з протилежної сторони найбільшого биття з внутрішньої сторони кришки наплавляють:

1) мідь;

2) алюміній;

3) олово. @

450. Після ремонту парові котли і пароутворювачі випробують на герметичність протягом 5 хв. під тиском:

1) 0,02 МПа;

2) 0,20 МПа; @

3) 2,00 МПа.

451. Запобіжні клапани парових котлів КВ регулюють на тиск:

1) 0,06 МПа; @

2) 0,60 МПа;

3) 6,00 МПа.

452. Заточування і доводку різальних пар машинок для стрижки овець проводять на:

1) шліфувальних кругах;

2) чавунних дисках; @

3) полірувальних кругах.

453. Зношені отвори під підшипники шпинделів металорізальних верстатів відновлюють:

1) розточуванням до ремонтного розміру;

2) наплавленням під шаром флюсу;

3) запресуванням проміжних втулок. @

454. Після ремонту і обкатки металорізальні верстати піддають випробуванню на:

1) шумність роботи;

2) точність верстата і обробки; @

3) споживану потужність.

455. Яким із способів не проводять відновлення зношених отворів під підшипники у щитах силових електродвигунів?:

1) розточування до ремонтного розміру; @

2) місцеве насталювання;

3) запресування втулок.

456. Під час випробування силових електродвигунів після ремонту не проводять:

1) вимірювання опору обмоток;

2) випробування холостого ходу;

3) випробування електричної міцності ізоляції між витками обмоток;

4) перевірку потужності, що розвиває електродвигун. @

457. Роботу електромагнітних розчеплювачів автоматичних вимикачів перевіряють пропусканням постійного струму більшого за номінальний струм автомата:

1) в 2 рази;

2) на 50 %;

3) в 9 разів. @

458. Після ремонту підйомно-транспортні механізми випробують:

1) тільки динамічно;

2) статично і динамічно;

3) тільки статично.

459. Статичне випробування крана виконують вантажем, вага якого перевищує номінальну вантажопідйомність на:

1) 10 %;

2) 50 %;

3) 25 %.@

460. Динамічне випробування крана виконують вантажем, вага якого перевищує номінальну вантажопідйомність на:

1) 40 %;

2) 10 %; @

3) 25 %.

461. Яким способом проводять відновлення зношених поверхонь кочення і реборд ходових коліс кранів?:

1) наплавленням під шаром флюсу; @

2) газополум’яним напилюванням;

3) вібродуговим наплавленням.

462. При виявленні тріщин і зломів барабанів та блоків підйомно-транспортних механізмів проводять:

1) їх бракування; @

2) заварювання;

3) заклеювання.

463. За якою з нижченаведених формул визначається кількість капітальних ремонтів?:

1) ; @

2) ;

3) ;

464. При плануванні заходів планово-запобіжної системи на наступний рік складають:

1)  квартальний звіт;

2)  річний план-графік ТО і ремонтів машин; @

3)  місячний план-графік ТО і ремонтів машин.

465. Якого виду взаємозамінності немає?:

1) повної;

2)  спеціальної; @

3)  неповної.

466. Властивість деталей займати свої місця в вузлах, агрегатах і машинах без додаткових операцій обробки називають:

1)  стандартизацією;

2)  ремонтом;

3)  взаємозамінністю. @

467. Який із видів взаємозамінності допускає складання деталей у вузли без підгонки?:

1)  повна взаємозамінність; @

2)  неповна;

3)  обидва вищезгадані види взаємозамінності.

468. Використання агрегатного методу ремонту дозволяє:

1) скоротити час машини в ремонті; @

2) збільшити ресурс машини;

3) рівномірно завантажити майстерню.

469. Метод ремонту, під час якого не зберігається приналежність відновлених складових частин до певної машини, називають:

1) вузловим;

2) знеособленим; @

3) незнеособленим.

470. Час, який потрібно затратити виробничникам для виконання ремонтних робіт протягом року на даному підприємстві називають:

1) річним фондом часу;

2) річною трудомісткістю; @

3) фронтом ремонту.

471. Якого методу розрахунку кількості ремонтів і ТО не існує:

1) індивідуального;

2) групового;

3) агрегатного. @

472. Коефіцієнт охоплення поточним ремонтом за тракторами становить:

1) 1,00;

2) 0,60; @

3) 6,00.

473. За якою з нижченаведених формул визначається кількість ТО-3?:

1) ;

2) ;

3) ; @

474. Фонд часу робітника враховує:

1) повний календарний час роботи в годинах;

2) фактично відпрацьований час у годинах; @

3) кількість робочих годин без урахування можливих втрат часу;

4) наявність втрат часу через хворобу.

475. Трудомісткість ремонту одного об’єкта це:

1) сума всіх витрат живої праці; @

2) обсяг механізованих робіт;

3) тривалість перебування об’єкта в ремонті;

4) обсяг розбирально-складальних робіт.

476. Частина виробничого простору, де виконуються окремі операції по ремонту виробів, це:

1) склад запасних частин;

2) цех ремонтного підприємства;

3) відділення майстерні;

4) робоче місце. @

477. Період часу, після закінчення якого повинен вийти з ремонту черговий відремонтований об’єкт, це:

1) тривалість виробничого процесу;

2) такт ремонту; @

3) фронт ремонту;

4) час виконання технологічного процесу.

478. Тривалість перебування об’єкта в ремонті від початку першої до кінця останньої операції, це:

1) тривалість виробничого циклу; @

2) трудомісткість ремонту об’єкта;

3) такт ремонту.

479. Кількість об’єктів, які перебувають в ремонті одночасно, це:

1) потужність підприємства;

2) програма ремонту;

3) фронт ремонту; @

4) наявність ремонтного фонду.

480. В результаті побудови лінійного графіка узгодження ремонтних робіт визначають:

1) пропускну спроможність підприємства;

2) тривалість виробничого циклу; @

3) загальний такт ремонту;

4) завантаження ремонтного підприємства.

490. Для зменшення тривалості виробничого циклу доцільно:

1) збільшити завантаження робітників;

2) встановити додаткову кількість обладнання;

3) зменшити кількість робочих місць;

4) більше число робіт проводити паралельно. @

491. Для розрахунку кількості робітників ремонтної майстерні необхідно знати:

1) річну програму майстерні;

2) річну трудомісткість робіт майстерні; @

3) кількість обладнання.

492. За умовний приймають ремонт:

1) трактора Т-150;

2) трудомісткістю 300 год.; @

3) об’єкта, трудомісткість якого найбільша;

4) об’єкта, трудомісткість якого найменша.

493. Склад підрозділів ремонтного підприємства залежить від:

1) технологічного процесу ремонту; @

2) чисельності працюючих підприємств;

3) площі підприємства;

4) наявності обладнання.

494. Із збільшенням програми ремонтів тракторів загальний такт ремонту:

1) не змінюється;

2) зменшується; @

3) збільшується.

495. При зменшенні загального такту ремонту при потоковому методі ремонту число операцій технологічного процесу, що виконуються на одному робочому місці:

1) зменшується; @

2) збільшується;

3) не змінюється.

496. Кількість мийних машин визначається, виходячи з:

1) маси деталей; @

2) трудомісткості робіт;

3) річного фонду часу робітників;

4) площі мийної дільниці.

497. За один умовний ремонт приймається ремонт, трудомісткість якого складає:

1) 150 год.;

2) 200 год.;

3) 250 год.;

4) 300 год. @

498. Планова трудомісткість ПР автомобілів встановлюється:

1) за питомою трудомісткістю ПР на 1000 км пробігу; @

2) за результатами ресурсного діагностування;

3) за статистичними даними витрат на ПР;

4) за відомістю дефектів.

499. Тривалість виробничого циклу, це:

1) час, через який черговий об’єкт виходить з ремонту;

2) тривалість перебування об’єкта в ремонті; @

3) кількість об’єктів, які перебувають в ремонті одночасно;

4) час, через який черговий об’єкт надходить в ремонт.

500. Для визначення необхідної кількості виробничих робітників ремонтної майстерні необхідно знати:

1) трудомісткість робіт майстерні; @

2) річну виробничу програму і площу майстерні;

3) площу і кількість дільниць майстерні;

4) завантаження обладнання.

501. При застосуванні знеособленого методу ремонту ресурс об’єкта:

1) збільшується;

2) зменшується; @

3) не змінюється.

502. При визначенні параметрів організації виробничого процесу ремонту графічним способом визначається:

1) фронт ремонту;

2) такт ремонту;

3) тривалість виробничого циклу. @

503. Пропускна здатність майстерні із скороченням часу перебування машини в ремонті:

1) збільшується; @

2) зменшується;

3) не змінюється.

504. Метою побудови лінійного графіка організації ремонту об’єкта є визначення:

1) фронту ремонту;

2) тривалості виробничого циклу; @

3) такту ремонту.

505. Із збільшенням фронту ремонту пропускна здатність ремонтної майстерні:

1) зменшується;

2) збільшується; @

3) не змінюється.

506. При переводі ремонтної майстерні на двозмінний режим роботи фонд часу робітника:

1) збільшується;

2) зменшується;

3) не змінюється. @

507. При переводі ремонтної майстерні на двозмінний режим роботи фонд часу обладнання:

1) збільшується; @

2) зменшується;

3) не змінюється.

508. Для визначення такту ремонту підприємства необхідно знати:

1) фонд часу підприємства; @

2) площу підприємства;

3) номенклатуру робіт підприємства.

509. У вартість основних виробничих фондів ремонтного підприємства входить вартість:

1) запасних частин, ремонтних матеріалів, енергоносіїв;

2) будинків, обладнання, цінного інструменту; @

3) агрегатів обмінного фонду, запасних частин, будівель.

510. Для визначення розміру заробітної плати робітників за ремонт об’єкту необхідно знати:

1) тривалість робочої зміни, погодинні тарифні ставки;

2) трудомісткість робіт, умови праці;

3) трудомісткість робіт, погодинні тарифні ставки. @

511. Із названих складових собівартості ремонту об’єкту до прямих витрат відносяться:

1) заробітна плата виробничих робітників; @

2) накладні витрати;

3) заробітна праця інженерно-технічних працівників;

4) витрати на охорону праці.

512. Кількість ремонтів машин може визначатися:

1) за наробітком;

2) за календарними термінами;

3) за результатами діагностування;

4) за коефіцієнтом охоплення ремонтом. @

513. Для визначення трудомісткості ПР трактора використовується:

1) річний плановий наробіток трактора;

2) трудомісткість одного ПР трактора; @

3) річна програма майстерні.

514. Виробничий процес ремонтного виробництва відрізняється від виробничого процесу машинобудування:

1) відсутністю фарбування;

2) наявністю обкатки і випробування;

3) наявністю розбирання і дефектування. @

515. Фонд часу робітника враховує:

1) втрати робочого часу через хворобу і час відпустки; @

2) втрати робочого часу через хворобу;

3) час відпустки;

4) невихід на роботу через сімейні обставини.

516. Економічна доцільність відновлення деталей характеризується відношенням собівартості до:

1) вартості нової деталі;

2) ресурсу; @

3) площі поверхні деталі.

517. Кількість стендів для обкатки визначається, виходячи з:

1) маси агрегатів;

2) трудомісткості робіт; @

3) річного фонду часу робітників;

4) площі випробувальної дільниці.

518. Коефіцієнт охоплення ТО-3 за тракторами становить:

1) 1,00; @

2) 0,60;

3) 6,00.

519. Кількість металорізальних верстатів визначається, виходячи з:

1) річного фонду часу робітників;

2) площі слюсарно-механічної дільниці;

3) маси деталей;

4) трудомісткості робіт. @

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛітературИ:

1. Бабусенко С. М. Ремонт тракторів і автомобілів. – К.: Вища школа, 1982.

2. Бондар М. С., Смєлов А. О. Методичні рекомендації по розробці і застосуванню тестів під час організації різноманітних видів контролю знань студентів. – Мелітополь.: ТДАТА, 2000.

3. Бузовський В. А. Організація та економічний механізм технічного агросервісу. – К.: УСГА, 1992.

4. Вознюк Л. Ф., Іщенко В. В., Михайлович Я. М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин. – К.: Урожай, 1994.

5. Волошин Б. Б. та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки: Навчально-методичний посібник із спеціальності 5.091902 «Механізація сільського господарства» для аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. – К.: НМЦ, 2005.

6. Волошин Б. Б., Солдатов Ю. В. та ін. Ремонт машин і обладнання: Програма для аграрних вищих начальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва». – К.: НМЦ, 2010.

7. Збірник тестових завдань до Державного тестового іспиту ОКР «Бакалавр» по спеціальності 6.901900, кафедра «Ремонт машин» / за ред. М. С. Бондаря. – Мелітополь.: ТДАТА, 2007.

8. Калашников О. Г., Лауш П. В., Некрасов С. С. Ремонт машин. – К.: Вища школа, 1983.

9. Колісник М. В. та ін. Технічний сервіс в агропромисловому комплексі: Програма для аграрних вищих начальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва». – К.: НМЦ, 2010.

10. Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів / за загал. ред. Ю. В. Сухарникова. – К.: Аграрна освіта, 2000.

11. Ремонт машин / за ред. О. І. Сідашенка, А. Я. Поліського – К.: Урожай, 1994.

12. Техническое обслуживание и ремонт машин / под общ. ред. И. Е. Ульмана. – М.: Агропромиздат, 1990

13. Технологія ремонту сільськогосподарської техніки / за ред.. М. В. Власенка. – К.: Вища школа, 1992.


Тут решают тесты

Тести Ремонт машин і обладнання - 4.5 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить